ТЕХНОЛОГІЯ ЗУСТРІЧНИХ ЗУСИЛЬ
Технологія зустрічних зусиль — активізація загальноспрямованих емоційних, інтелектуальних, вольових зусиль учасників навчання, що передбачає оптимальну відповідальність за організацію процесу та у підсумку — результативність навчальної діяльності.
Мета та завдання технології: забезпечити перехід суб'єктів навчання з інертного на більш високий — ситуаційний, системний, інтегрований рівень зустрічних зусиль у спільній навчальній діяльності.
Суб'єкт-суб'єктна взаємодія вчителя та учнів у процесі навчальної діяльності: Учень спочатку повинен бути поставленим у такі умови, щоб він докладав певних зусиль (емоційні, інтелектуальні, вольові) у процесі освіти. Учитель, зі свого боку, також повинен не тільки помічати ці зусилля, підтримувати учня, забезпечувати йому умови для подальшого руху вперед, але й кожного разу, роблячи "крок назустріч", підійматися на новий щабель у своєму методичному досвіді, вмінні будувати взаємовідносини зі своїми учнями.
Технологічна карта:
Основні прийоми і методи:
- "Відстрочена відгадка",
- "Занурення",
- "Епіграф",
- "Лови помилку",
- "Опитування-кросворд",
- "Згоден — не згоден",
- "Ціль та цілі",
- "Питання до тексту",
- "Знаю — не знаю",
- "Театралізація",
- "Кластер",
- "Повернення до початку",
- "Три рівні домашнього завдання",
- "Есе" та ін.
Прогнозовані результати
- Високий рівень засвоєння знань;
- поважне, емоційно позитивне, усвідомлене сприйняття себе та іншого як суб'єкта освітнього процесу.
